«ДЛЯ ТОГО, ЩОБ НАВЧИТИСЬ ЕФЕКТИВНО ВИТРАЧАТИ ЗНАЧНІ КОШТИ, ПОТРІБНІ РОКИ», – Д.ЧЕРНІКОВ ПРО ПРИЧИНИ ЕКОНОМІЧНОЇ КРИЗИ В ЄС ТА ЇЇ УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ (ВІДЕО)

В ефірі телеканалу УТР керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Черніков поділився своїми думками щодо факторів, які спричинили економічну кризу в ЄС, принципів ефективної державної допомоги та відповідного досвіду для України.

Про причини економічної кризи в Європейському Союзі

Нові члени ЄС отримали можливість скористатися великим фінансовими ресурсами, будучи кандидатами, а потом повноцінними членами. Це і структурні фонди, й інвестиції, і кредити на доступних умовах (значно доступніших, ніж в Україні, наприклад). Але ці держави не змогли правильно використати отриманий ресурс. Вони повинні були створити нові робочі місця, нові підприємства, які б працювали на розвиток внутрішнього ринку, які виробляли б конкуренту продукцію (в тому числі – й на зовнішніх ринках). Це дало б можливість покращити ситуацію з державними фінансами, уникнути залежності від запозичень. В окремих випадках цього не сталося. Це хороший урок і для України.Використання значного фінансового ресурсу потребує певної спроможності, певного досвіду. Очевидно, уряд та групи інтересів в країнах, які отримали допомогу від європейських структур, необхідного досвіду не мали, а здобути його швидко не змогли. Тому потрібно розуміти, що значні кошти не змінять ситуацію швидко. Для того, щоб навчитись їх ефективно й прозоро витрачати, потрібні роки.Загалом, треба розуміти, що в різних країнах природа кризи різна. У нових членах ЄС криза викликана нестачею робочих місць, завищеними соціальними стандартами (наприклад, рівень оплати праці та інших соціальних пактів у Греції абсолютно не відповідає продуктивності праці). У «старих країнах Європи» кризові моменти в економіці пов`язані скоріше з втратою певних ринків збуту, але це тимчасове явище.

Про Грецію

Уряд Греції свого часу коригував фінансові статистичні показники на свою користь, тобто цифри відрізнялись від реальної ситуації. Це було зроблено для того, щоб за будь-яку ціну стати членом Євросоюзу, потрапити у зону Євро і, таким чином, одержати доступ до дешевих фінансових ресурсів (які, як говорилося, вони не змогли нормально використати).Зараз в Греції існує дуже висока соціальна напруга, адже ЄС висунув її уряду достатньо суворі вимоги щодо економії, зниження рівня виплат в державному секторі, приватизації та продажу землі. Тому потрібен певний час, щоб грецьке суспільство – політики й бізнесмени – змінили свій світогляд та відмовились від залежності від європейської допомоги, почали самостійно розвивати свою економіку.

Про Польщу

Польща – дуже гарний приклад належного слідування європейським принципам конкуренції, недискримінації, ефективного використання коштів. Економіка Польщі в останні роки, які називають кризовими, показувала невелике, але зростання. Тобто, про фінансову кризу в Польщі мова взагалі не йде.

Про економічні реформи у Євросоюзі

У ЄС діє низка спільних політик (сільськогосподарська, безпекова, енергетична). У сфері державних фінансів такої політики не було, але зараз, під час кризи, вживаються заходи, які закладають підвалини спільних дій у сфері нагляду регулювання державних фінансів. Загалом, цей процес почався ще у 2008 році, але завершити всі заходи ще не вдалося. Зараз йде пришвидшення роботи у цьому напрямі. Є угода про фіскальну стабільність, є кількісні вимоги до показників державного боргу та держбюджету. Є навіть штрафні санкції за порушення таких вимог. В найближчі роки будемо спостерігати посилення дій європейських інституцій для забезпечення прозорості й стабільності державних фінансів країн-членів та належних видатків.

Про уроки для України

На політичному рівні має діяти сучасний механізм самоконтролю потоків використання бюджетних дотацій і зовнішніх запозичень. Уряд повинен моніторити цей процес, наглядати, щоб українські та міжнародні кошти використовувалися ефективно: створювалися нові робочі місця, підприємства, які отримують допомогу, працювали прибутково й збільшували доходи бюджету, щоб розвивалися нові види діяльності та залучалися сучасні технології і т.д. Досвід Польщі свідчить про те, що це можливо. Європейські стандарти держпідтримки  вже працюють впродовж кількох десятків років.В Україні, на жаль, маємо ознаки того, що державні дотації, державні вливання в економіку використовуються не так ефективно, як того хотілося б. Наприклад, під час підготовки до Євро-2012 ми витратили понад 40 млрд. грн. Можна було очікувати, що це призведе до зростання в сферах будівництва, транспортних перевезень тощо. Але зараз за підсумками трьох кварталів минулого року ми отримали спад у будівництві на 15%, вантажні перевезення скоротилися на 7%, а транзитні – на 18%. Тому не дуже зрозуміло: держава зробила суттєві вливання, закупила велику кількість товарів і послуг за державні кошти, й за логікою економічної теорії такі інвестиції мали призвести до зростання у відповідних секторах економіки. Але цього не сталося, що може свідчити про неефективність витрачених коштів.Тому, треба робити відповідні висновки. В уряді, до речі, є програмні наміри щодо цього і в Програмі економічних реформ на 2010-2014 рр., і в Концепції реформування державних фінансів. Тут потрібно зробити все, щоб наміри не залишилися тільки на папері. Європейський досвід нас вже навчив, що дотації можуть бути як корисними (Польща), так і шкідливими (Греція, Іспанія).

Про сутність державної допомоги

Сьогодні при розгляді механізмів держпідтримки економіки в ЄС не стоїть питання про те, чи потрібно змінювати її обсяги. Мова йде про те, щоб ті кошти, які є в наявності, були належно використані, без зловживань та шкоди для конкуренції. Грецький приклад показує, що механізм нагляду за державною допомогою вкрай необхідний, адже є фірми, які хочуть боротися за споживача й заробляти на ринку, а є фірми, що орієнтуються виключно на існування за рахунок держдопомоги чи пільгових кредитів. Тобто, тут мова йде про певний світогляд. Євросоюз виробив чіткі принципи щодо використання державної допомоги – адекватність (обсяг підтримки має відповідати проблемі), прозорість (уряд та суспільство повинні знати, куди й скільки коштів пішло), результат (що було створено завдяки цій допомозі), розвиток (допомога не повинна спрямовуватись виключно на покриття збитків, що може тривати безкінечно).

Модель державної допомоги для України

Ми цілком можемо застосувати європейська модель, яка виходить з доктрини, що державна допомога не повинна шкодити конкуренції. Потрібно вивчити цей досвід, з`ясувати, яким чином ці принципи можуть бути застосовані в наших реаліях, підготувати експертів та, врешті-решт, застосовувати на практиці. Звичайно, необхідно також змінити світогляд у владі й у бізнесі – не робити ставку на те, що будь-яка мета національного значення вирішується виключно за рахунок державних дотацій, як це було з Євро-2012. Національні проекти не мають обов`язково фінансуватися за рахунок платників податків чи державних запозичень. Потрібно дивитись, чи обґрунтована вартість таких проектів, які механізми контролю, а також розробляти можливості для залучення коштів від бізнесу.

Хто здійснюватиме контроль

По-першу, в уряді має існувати певна структура (або ж взагалі незалежний орган), що на експертному рівні розглядатиме проекти бюджетної допомоги та даватиме оцінки на предмет їх впливу на конкуренцію, адекватності, наслідків і т.д. По-друге, бізнес та громадськість також мають усвідомлювати описані вище принципи держпідтримки та вимагати їх дотримання від уряду. Нарешті, й депутати мають керуватися ними, коли розглядають проект держбюджету або змін до податкового кодексу. Європейські принципи надання державної допомоги мають враховуватися при розробці всього спектру державних цільових програм, програм соціально-економічного розвитку.Наша організація вже робить перші кроки в напрямі поширення принципів європейської допомоги. За підтримки міжнародного фонду «Відродження» ми проаналізували тенденції в сфері державної допомоги, подивилися, скільки коштів та податкових пільг спрямовуються в ті чи інші галузі. Ми підготували пропозиції політикам, надіслали їх депутатам, президенту та в уряд.
Проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Мережі підтримки реформ “Громадське лобіювання правил державної допомоги ЄС” здійснюється за підтримки Європейської програми Міжнародного фонду “Відродження”.
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

 

Залишити відповідь