ДЕРЖАВНА ДОПОМОГА В УКРАЇНІ: ЧАС ГРАТИ ЗА НОВИМИ ПРАВИЛАМИ (ЕФІР НА РАДІО ЕРА FM)

Не так давно в уряді представили проект Державної програми по активізації розвитку економіки до 2014 року, а також анонсували створення Банку розвитку. Про перспективи таких ініціатив, а також про розвиток української економіки, проблеми в сфері державної допомоги та можливості їх усунення в програмі «Виміри життя. Економіка» на Радіо Ера FM розповідав керівник програм Лабораторії законодавчих ініціатив Денис Черніков.

«Треба вітати наміри уряду, – коментує експерт урядові ініціативи. – В проекті державної програми дуже правильно формулюються проблеми у багатьох галузях. Не менш правильно там говориться про бажані результати щодо зростання та модернізації. Але за кадром залишається те, як саме ці результати будуть досягатись».Переходячи безпосередньо до теми державної підтримки розвитку економічної діяльності Денис Черніков відзначає, що «дане питання в Україні дуже делікатне»: «Розмір державної підтримки в Україні становить понад 40 млрд. гривень – це видатки з Державного бюджету. Крім того, до державної допомоги також належать податкові пільги підприємствам – понад 70 млрд. гривень, за офіційною урядовою інформацією з проекту державного бюджету на 2013 рік. Крім цього є ще пільгові кредити та державні гарантії. Загалом ця підтримка сягає не менше 10% ВВП. За цим показником Україна випереджає фактично всі країни Європи. Більше того, за попередніми підрахунками це майже третина дохідної частини бюджету».Водночас, каже економіст, якщо подивитись на офіційну статистику, то в кожній галузі, яка є отримувачем державної підтримки (сільське господарство, енергетика, транспорт і т.д.), частка збиткових підприємств становить мінімум 50%.

Значні державні інвестиції можна було спостерігати під час підготовки до Євро-2012. «Більше 40 млрд. грн. тоді спрямували в транспортну інфраструктуру, в будівництво і т.п. Але після закінчення проекту бачимо спад в будівництві – майже на 20%. Це дуже серйозна цифра. Від великих держінвестицій в будівельну галузь мав спрацювати ефект мультиплікатора, наприклад, для кількості робочих місць. Але цього не сталося. Те саме в транспорті. Навіть у 2012 році, до якого так готувались, бачимо скорочення державних і пасажирських перевезень», – говорить Денис Черніков.

Тому, звертає увагу експерт, головним в даному контексті має бути питання про те, як саме готується державна підтримка. Чи правильно ставиться мета, чи є механізми для використання такої підтримки щоб вона призвела до якісних змін в економіці, в поведінці підприємств, які її отримують? Це підтримка розвитку і нової діяльності, чи просто фінансування поточної діяльності, покриття видатків, збагачення власників відповідних підприємств? На ці питання має відповідати уряд перед тим, як витрачати мільярди гривень.

«До речі, всі ці відповіді передбачені в програмі економічних реформ президента. Ще в 2011 році передбачалося прийняти закон про державну допомогу на основі стандартів Європейського Союзу. Тобто, безвідносно того, чи буде підписано Угоду про асоціацію між Україною та ЄС, програма президента ставила собі за мету впровадити механізм регулювання державної підтримки підприємств на основі європейських стандартів, – продовжує Денис Черніков. – Але закон не прийнятий до цього часу. Він навіть не розглядався парламентом, хоч і був туди внесений». За словами керівника програм Лабораторії законодавчих ініціатив, більшість законів і постанов, які регулюють державну підтримку в різних галузях, мають три основних елементи. Спочатку визначається категорія підприємств, які отримують підтримку. Другий елемент – визначення, якою саме буде ця підтримка. Третій блок – процедурні питання щодо того, як оформити підтримку. «Але поза увагою залишається постановка мети – навіщо надається підтримка? Чи стануть її результатом нові робочі місця, розвиток нових видів виробництва і залучення іноземних партнерів, чи, як вже говорилося, держпідтримка просто покриватиме чиїсь видатки? Тобто, відповідний закон має надавати не лише імперативні установки, але й бути механізмом ухвалення політичних рішень. До речі, в цьому й полягає європейський підхід. У Лісабонському договорі прописано, що державна підтримка має спрямовуватися, насамперед, на розвиток нових видів діяльності, а також на усунення диспропорцій між регіонами», – говорить експерт.

«В урядовій програмі написано, що так, є проблеми, наприклад, в українському автомобілебудуванні. Потім йде месседж – програма спрямована на розвиток автомобільної промисловості в Україні. Закінчується все “очікуваним покращенням” – певна діяльність (яка в програмі ніяк не розписана) має привести до того, що країна до 2014 року виробить 121 тис. вітчизняних автомобілів. Нічого не говориться про те, куди піде держдопомога – чи держава дасть кошти виробництво, чи профінансує купівлю конвеєрів, чи закупить технології, або ж надасть пільги для співпраці українського і, скажімо, корейського виробника», – звертає увагу експерт. Через таку нечіткість формулювань та відсутність базових принципів, на основі яких розподіляється держпідтримка, існують великі сумніви щодо того, чи досягне уряд поставлених цілей, вважає Денис Черніков. Також він додає, що в проекті Державної програми по активізації розвитку економіки визнається, що права іноземного бізнесу в Україні не захищені, але немає ніяких чітких кроків до виправлення ситуації.

«Висновок з усього сказаного досить очевидний. Для активізації розвитку української економіки уряду необхідно затвердити базові правила гри в сфері державної підтримки бізнесу. Це стане чітким сигналом українським та іноземним виробникам щодо готовності розвивати внутрішній ринок на основі принципу конкуренції. Самі ж ці правила вигадувати українським економістам та чиновникам не доведеться – більшість механізмів вже давно успішно працюють в країнах ЄС», – робить підсумок експерт.


Проект Лабораторії законодавчих ініціатив та Мережі підтримки реформ “Громадське лобіювання правил державної допомоги ЄС” здійснюється за підтримки Міжнародного фонду Відродження”.
 версiя для друку Наверх  наверх
 надiслати лiнк  У попереднiй роздiл

Залишити відповідь